Дійсно, конфлікт між двома центральними органами виконавчої влади з приводу сертифікації авторемонтних послуг триває вже майже півроку. Дивує в цій ситуації те, що Держстандарт своїми діями, на шквалт, проведення “Круглих столів”, звернення до Мінюсту, Кабміну з проханням скасувати рішення Держпідприємництва з цього питання і таке інше, тільки напружує конфліктну ситуацію, замість того, щоб врегулювати цей конфлікт у встановленому порядку.

Гадаю, такий порядок добре відомий керівництву Держстандарту. Одне можна цілком стверджувати, що в цій ситуації програють тільки підприємці, що займаються авторемонтними послугами.

Держпідприємництва, приймаючи Рішення від 17.05.99 № 17-36/5 “Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 № 79/ 98 “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” Комітетом України з питань стандартизації, метрології та сертифікації” діяв в межах повноважень, наданих йому Указом Президента України від 03.02.98 № 79/98.

Тому, в разі не згоди з рішенням Держпідприємництва, Держстандарт мав би оскаржити його Міжвідомчої ради з питань дерегулювання підприємницької діяльності в порядку, встановленому постановою КМ України від 17.08.98 № 1310 “Про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами місцевих державних адміністрацій рішень Державного комітету з питань розвитку підприємництва”. Своїм правом на оскарження Держстандарт поки що не скористався. Необхідно підкреслити, що право на оскарження надається протягом 3-х робочих днів, з моменту отримання відповідного рішення. Але в разі пропуску цього строку, правових наслідків поки що не настає, оскільки це законодавчо не передбачено. Гадається, право на таке оскарження при певних умов Держстандартом ще не втрачено.

Отже, враховуючи те, що на сьогоднішній момент Рішення Держпідприємництва від 17.05.99 № 17-36/5 “Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента

України від 03.02.98 № 79/98 “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” Комітетом України з питань стандартизації, метрології та сертифікації” ніким не скасоване, т.т. є чинним та обов’язковим для виконання, дія наказів Держстандарту “Про внесення доповнень до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, та до Термінів введення обов’язкової сертифікації окремих видів продукції в Україні” від 11.09.97 № 549 та “Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових” від 28.08.97 № 520 призупинена, про що Держпідприємництва було повідомлено в ЗМІ, тому будь-який тиск з боку органів Держстандарту на підприємців, що надають послуги з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових частин, вважається протизаконним.

В разі виявлення такого впливу з боку органів сертифікації, я порадив би підприємцям сміло звертатися зі скаргами до їх вищестоячих органів або захищати свої порушені права в судовому порядку, що на сьогоднішній день є більш дієвим. На закінчення, щоб в подальшому не виникало таких подібних ситуацій, я хотів би побажати, щоб виключно всі випадки обмежень підприємницької діяльності, якто ліцензування, сертифікація, квотування тощо, були передбачені в законах, а не віддавалися на відкуп чиновникам окремих міністерств та відомств.