Ситуації з колізіями між окремими нормативними актами однакової юридичної сили, на жаль, не поодинокі в нашому законодавстві. Окремого закону, який чітко врегулював би механізм вирішення таких протиріч, законодавці ще не прийняли. Проте, потреба у прийнятті такого закону вже давно назріла.

В даному випадку нічого не залишається, як керуватися принципами дії нормативних актів у часі. В загальному вигляді їх можна сформулювати так: нормативний акт, прийнятий у часі пізніше, має приорітет над раніше прийнятим нормативним актом.

Це означає, що прийнятий закон має виконуватися всіма державними органами та їх посадовими особами, незалежно від того, що цей закон суперечить іншим законам. Вказане зовсім не означає, що відпала необхідність у приведенні у відповідність із законом інших нормативних актів. Для уникнення непорозумінь між працівниками ДАІ та водіями, зробити це потрібно у першочерговому порядку.

Статею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Невиконання працівниками ДАІ прийнятого закону буде вважатися грубим порушенням

Конституції як закону прямої дії.

Примусити співробітників ДАІ виконувати закон можуть і самі водії, звертаючись із відповідними скаргами до суду або органів прокуратури, у разі примушування їх сплачувати, наприклад, штрафу без рішення суду. Прийнятий закон на їх стороні.