Ситуація, що склалася в поточному році зі сплати платниками податків, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обов’язкових соціальних страхових внесків, дійсно, неоднозназна та потребує невідкладного правового врегулювання. У зв’язку з протиріччями між нормативними актами, прийнятими в різний період часу, на законодавчому рівні для платників єдиного податку закріплено механізм подвійного оподаткування.

З однієї сторони, Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” платники єдиного податку звільнені від сплати збору на обов’язкове соціальне страхування, що включає в себе соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійний захворювань та інші види соціального страхування. Оскільки Законом України “Про систему оподаткування” вказані вище види соціального страхування окремо не передбачені, тому сплата внесків до цих страхових фондів для платників єдиного податку має носити добровільний характер. Так, ст. 16 Закону України “Про систему оподаткування” закріплено, що державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх передбачених обов’язкових платежів. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.

Є інша точка зору, якої, на жаль, дотримуються відповідні державні органи. Суть її зводиться до слідуючого. Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” встановлено, що частина суми сплаченого єдиного податку перераховується до страхових фондів на випадок безробіття та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. У цьому зв’язку платники єдиного податку внесків за ці види соціального страхування не сплачують. Оскільки перерахування частини єдиного податку до фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та професійний захворювань Указом не передбачено, тому платники єдиного податки мають сплачувати страхові внески на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійний захворювань на загальних підставах.

Значна частина платників єдиного податку з метою уникнення небажаних конфліктних ситуацій з контролюючими органами “вимушено” дотримується такої точки зору та зареєструвалася як платник збору на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійний захворювань.

В будь-якому випадку сплачувати чи ні страхові внески вирішувати самим платникам податків. Головне в цій ситуації - наявність можливості відстояти свою точку зору, у разі необхідності, також в судовому порядку.