Поняття “бізнес-етика” або “етика біснесу” - є не правовим поняттям і правовими нормами не регулюється. Звичайно, окремі аспекти ведення “честного” бізнесу тим чи іншим чином регламентовані, але єдиного систематизованого документу, як, наприклад, Етика адвоката, не має. Тому кожний бізнесмен для себе ці поняття трактує по-своєму.

На практиці ключевим принципом цих понять більшість бізнесменів визначають положення, за яким слово бізнесмена має бути сильнішим ніж, навіть, підписаний документ. На жаль, в наш час цього принципу у веденні бізнесу дотримуються далеко не всі, що підтверджує чимала арбітражна практика.

Підприємства, які знають ціну репутації ділового партнера, здебільшого це досить великі і стабільні підприємства, об’єднуються і виробляють для себе правила ведення бізнесу, на зразок, етики бізнесу. Поки що це явище у нас не набуло масового характеру і пояснюється це багатьма чинниками. Головним в цьому є те, що ціль багатьох в бізнесі накопичити саме зараз якомога більше капіталу, а про репутацію, якість етичні норми в бізнесі нехай думають інші. Коментувати таку позицію не має сенсу.

У цьому зв’язку доречно буде навести декілька прикладів з практики дотримання або недотримання етики ведення бізнесу: Негативний приклад недотримання бізнес-етики.

В керівництві досить чимало підприємства, на його найвищому рівні, виникли принципові непорозуміння в тактиці ведення бізнесу. Після проведення цілої низки переговорів, було досягнуто домовленості про те, що з метою виходу підприємства з кризи один з керівників має піти. Звичайно, за досить чималу компенсацію з боку підприємства. Як виявилося згодом, бізнесмену здалася малою отримана компенсація і, грунтовно підготувавшись, він розпочав проти підприємства судовий процес на суму з багатьма нулями. На перший погляд закон стояв на його боці, оскільки, як виявилося в суді, процес звільнення з підприємства був здійснений в період офіційної непрацездатності бізнесмена. Після досить тривалого судового розгляду адвокатам, що представляли інтереси підприємства в суді, вдалося довести суду, що будь-які порушення при звільненні відсутні і ціль позивача проста - “заробити” цималі гроші. Прийняте судом рішення оскаржувалося позивачем у всі можливі в Україні як судові, так і не судові інстанції, але останніми залишено без змін. Як наслідок, бізнесмен потратив чималі кошти на адвокатів, враховуючи тривалість процесу, не виключено, що майже всю отриману раніше компенсацію, але додатково ні копійки не отримав.

Повноваження міської ради як одного із представницьких органів місцевого самоврядування передбачені взагалом в розділі XI Конституції України, а детально конкретизовані, зокрема, в розділі II Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Одним із таких повноважень є встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, що, доречі, згідно вищезазначеного Закону належить до виключної компетенції міських рад. Звичайно ж, вказана компетенція міської ради розповсюджується тільки на території відповідного міста. Згідно ст.7 Закону України “Про систему оподаткування” ставки податків і зборів, які встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування, не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, у разі зміни міською радою протягом бюджетного року ставок податків і зборів, то така їх зміна, як в сторону збільшення, так і зменшення, є грубим порушенням Закону України “Про систему оподаткування” і виходить за межі наданих раді повноважень.

Що стосується імпічменту Відповідно положень Закону України (ст.74) “Про місцеве самоврядування в Україні” міська рада та її органи несуть відповідальність за свою діяльність, серед іншого, перед юридичними і фізичними особами, тобто платниками податків. Вищезгаданим Законом встановлені випадки дострокового припинення повноважень як самої міської ради, так і її голови. Так, якщо міська рада прийняла рішення з порушенням закону, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом, повноваження її можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму. Питання про проведення такого референдуму може бути порушене як самим міським головою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міської ради визначається законом про місцеві референдуми.

На вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу, може бути проведений місцевий референдум про дострокове припинення повноважень також і міського голови, якщо він порушує закони України, права і свободи громадян.

Доречі, в Україні ще не були таких випадків, коли б відповідна рада достроково склала свої повноваження, навіть якщо вона порушує закони України, права і свободи громадян. Якщо подібне станеться в Ковелі - це буде перший випадок імпічменту в практиці незалежної України.